понеділок, 27 листопада 2017 р.
пʼятниця, 2 грудня 2016 р.
Інтелектуальна гра "Що? Де? Коли?"
( Відео « 9 листопада – День писемності і мови»)
Ведуча1
Сьогодні, 9 листопада, - День української писемності й мови.Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.
Ведуча 2
Відомо, що мова кожного народу – явище давнє, ії коріння сягають у доісторичні часи. Вона є найгеніальнішим наслідком матеріальної і духовної діяльності багатьох поколінь.
У великому творчому процесі народжується мова людини, а з нею і найміцніше природне єднання – суспільство, народ. Нації без мови не існують, як не існують мови без націй. Зникнення з життя якоїсь форми розумного існування – велика втрата для всього людства.
Відомо, що мова кожного народу – явище давнє, ії коріння сягають у доісторичні часи. Вона є найгеніальнішим наслідком матеріальної і духовної діяльності багатьох поколінь.
У великому творчому процесі народжується мова людини, а з нею і найміцніше природне єднання – суспільство, народ. Нації без мови не існують, як не існують мови без націй. Зникнення з життя якоїсь форми розумного існування – велика втрата для всього людства.
Ведуча 1
Національна мова – це здобуток культури, духовної діяльності певного народу, але й водночас і здобуток культури всього людства. Тому той, хто виступає проти однієї мови, намагається умертвити ії, зробити «неперспективною», стає на шлях найбільшого злочину проти культури всього людства. Коли ж народ сам через свою несвідомість чи під тиском зовнішніх реакційних сил перестає плекати й обороняти найважливіше – рідну мову , самозрікається найцінніших скарбів, здобутих предками, він стає на шлях самогубства.
Національна мова – це здобуток культури, духовної діяльності певного народу, але й водночас і здобуток культури всього людства. Тому той, хто виступає проти однієї мови, намагається умертвити ії, зробити «неперспективною», стає на шлях найбільшого злочину проти культури всього людства. Коли ж народ сам через свою несвідомість чи під тиском зовнішніх реакційних сил перестає плекати й обороняти найважливіше – рідну мову , самозрікається найцінніших скарбів, здобутих предками, він стає на шлях самогубства.
Ведуча 2
Мова – основа культури нації, найбільший ії скарб і відбирати ії в людини чи народу – значить відбирати все минуле й сучасне, позбавляти людину й народ найприроднішого в іх творчому існуванні.
Доля української мови сумна і героїчна водночас. Але, незважаючи на численні перешкоди і лихоліття, вона, як і наш народ, все – таки вистояла.
В цей святковий день ми не можемо не згадати основні віхи історичного розвитку української мови.
1-ий учень
Джерела нашого письма губляться десь у далекому – далекому минулому і до сьогодні наукою не пізнані. Тому ми зовсім мало знаємо про писемність, якою користувалися наші далекі предки, що жили на території України дві чи три тисячі років тому. А ось як з’явилася абетка, якою користуємося сьогодні знаємо.
Понад тисячу років тому брати Кирило і Мефодій створили на основі староболгарської мови азбуку і почали розповсюджувати ії між слов’янами. Це поклало початок розвиткові писемності і культури всіх слов’янських народів.
2- ий учень
Мова – основа культури нації, найбільший ії скарб і відбирати ії в людини чи народу – значить відбирати все минуле й сучасне, позбавляти людину й народ найприроднішого в іх творчому існуванні.
Доля української мови сумна і героїчна водночас. Але, незважаючи на численні перешкоди і лихоліття, вона, як і наш народ, все – таки вистояла.
В цей святковий день ми не можемо не згадати основні віхи історичного розвитку української мови.
1-ий учень
Джерела нашого письма губляться десь у далекому – далекому минулому і до сьогодні наукою не пізнані. Тому ми зовсім мало знаємо про писемність, якою користувалися наші далекі предки, що жили на території України дві чи три тисячі років тому. А ось як з’явилася абетка, якою користуємося сьогодні знаємо.
Понад тисячу років тому брати Кирило і Мефодій створили на основі староболгарської мови азбуку і почали розповсюджувати ії між слов’янами. Це поклало початок розвиткові писемності і культури всіх слов’янських народів.
2- ий учень
Найдавнішими
рукописними кириличними пам’ятками є яскраво орнаментовані, розкішно оправлені
пергаментні Остромирове Євангеліє (1056-1057 рр.) Рейнське Євангеліє, що його
вивезла до Франції дочка Ярослава Мудрого Анна, Мстиславове Євангеліє,
знамениті графіті на стінах Софіївського собору в Києві.
У 1113 році з’явилася славнозвісна праця печерського Нестора « Повість временних літ».
3 – ій учень
Ознаки української мови фіксуються в пам’ятках починаючи з найдавніших джерел, датованих ХІ ст.. Існує два погляди на зародження і розвиток української мови як окремої слов’янської : українська мова виникла після розпаду давньоруської мови, у XIV ст..; безпосереднім джерелом української, як і інших слов’янських мов, виступає праслов’янська мова, розпад якої розпочався в VII ст.
Сучасна українська літературна мова пов’язується з конкретною датою – виданням « Енеїди» Котляревського у 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою, всупереч тогочасній традиції користування книжною українською мовою у писемній практиці, конкретні сфери якої, зокрема книгодрукування, поступово зводилися нанівець заборонами на українське слово, розпочатими Петром І.
Ведуча 1
А зараз зверніть увагу на екран, де вказані «чорні дати» історії на шляху до незалежності мови.
1720 рік – російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою.
1769 рік – видано розпорядження Російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.
1775 рік – зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
1862 рік – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організували видатні діячі української культури.
1863 рік – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
1876 рік – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.
1884 рік – закрито всі українські театри.
1908 рік – уся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою, «могущей вызвать последствия , угрожающие спокойствию и безопасности Российской империи».
1914 рік – російський цар Микола ІІ забороняє українську пресу – газети і журнали.
1923 рік – початок відродження української мови після проголошення ХІІ з’їздом РКП (б) коренизації.
1938 рік – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
1983 рік – видано постанову про так зване посилення вивчення російської мови у школах і поділ класів на дві групи – російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.
1989 рік – видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на задній план, що позначається ще й сьогодні.
Ведуча 2
З прийняттям Незалежності України 1991 року наша мова стала на новий етап розвитку.
У 1113 році з’явилася славнозвісна праця печерського Нестора « Повість временних літ».
3 – ій учень
Ознаки української мови фіксуються в пам’ятках починаючи з найдавніших джерел, датованих ХІ ст.. Існує два погляди на зародження і розвиток української мови як окремої слов’янської : українська мова виникла після розпаду давньоруської мови, у XIV ст..; безпосереднім джерелом української, як і інших слов’янських мов, виступає праслов’янська мова, розпад якої розпочався в VII ст.
Сучасна українська літературна мова пов’язується з конкретною датою – виданням « Енеїди» Котляревського у 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою, всупереч тогочасній традиції користування книжною українською мовою у писемній практиці, конкретні сфери якої, зокрема книгодрукування, поступово зводилися нанівець заборонами на українське слово, розпочатими Петром І.
Ведуча 1
А зараз зверніть увагу на екран, де вказані «чорні дати» історії на шляху до незалежності мови.
1720 рік – російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою.
1769 рік – видано розпорядження Російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.
1775 рік – зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
1862 рік – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організували видатні діячі української культури.
1863 рік – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
1876 рік – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.
1884 рік – закрито всі українські театри.
1908 рік – уся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою, «могущей вызвать последствия , угрожающие спокойствию и безопасности Российской империи».
1914 рік – російський цар Микола ІІ забороняє українську пресу – газети і журнали.
1923 рік – початок відродження української мови після проголошення ХІІ з’їздом РКП (б) коренизації.
1938 рік – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
1983 рік – видано постанову про так зване посилення вивчення російської мови у школах і поділ класів на дві групи – російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.
1989 рік – видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на задній план, що позначається ще й сьогодні.
Ведуча 2
З прийняттям Незалежності України 1991 року наша мова стала на новий етап розвитку.
(Виходить учениця в українськом вбранні,читає вірш)
Володимир Самійленко
УКРАЇНСЬКА МОВА
(ПАМ'ЯТІ Т. ШЕВЧЕНКА)
|
Діамант дорогий на дорозі лежав,
Тим великим шляхом люд усякий минав, І ніхто не пізнав діаманта того. Йшли багато людей і топтали його. Але раз тим шляхом хтось чудовний ішов, І в пилу на шляху діамант він найшов. Камінець дорогий він одразу пізнав, І додому приніс, і гарненько, як знав, Обробив, обточив дивний той камінець І уставив його у коштовний вінець. Сталось диво тоді: камінець засіяв, І промінням ясним всіх людей здивував, І палючим огнем кольористо блищить, І проміння його усім очі сліпить. Так в пилу на шляху наша мова була, І мислива рука її з пилу взяла. Полюбила її, обробила її, Положила на ню усі сили свої, І в народний вінець, як в оправу, ввела, І, як зорю ясну, вище хмар піднесла. І на злість ворогам засіяла вона, Як алмаз дорогий, як та зоря ясна. І сіятиме вік, поки сонце стоїть, І лихим ворогам буде очі сліпить. Хай же ті вороги поніміють скоріш, Наша ж мова сія щогодини ясніш! Хай коштовним добром вона буде у нас, Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас, Щоб, поглянувши сам на створіння своє, Він побожно сказав: «Відкіля нам сіє?!» |
Ведуча
Шановні учні ! Сьогодні ми зібрались щоб відсвяткувати День української писемності і мови. Та не секрет, що такою вже є вчительська сутність: навіть під час свята хочеться перевірити знання своїх учнів. Зараз вчителі нашої школи хочуть дізнатися, чи все ви знаєте про нашу мову і ії історію.
До вашої уваги інтелектуальна гра «Що?Де?Коли?»
Сьогодні за
ігровим столом команда інтелектуалів 6-9 класу Яківської ЗОШ
І-ІІ ступенів.
(звучать позивні про початок гри)
Ведуча
А зараз я хочу представити команду знавців:
Гуменюк Христина – 6 клас
Приймак Олія – 6 клас
Загрійчук Ірина –7 клас
Гавриш Ольга – 7 клас
Тихоліз Ольга – 8 клас
Халабарчук Ірина – 8 клас
Луцик Христина – 9 клас
Бойчук Олеся – 9 клас
Команда «Знавців» буде змагатися з командою глядачів -- вчителів нашої школи.
Команда «Знавців» буде змагатися з командою глядачів -- вчителів нашої школи.
Григорчука В. Д.
Лотоцької Я. І.
Григорчук О. М.
Корнути Н. В.
Гуменюк Н. М.
Будз М.П.
Григорчука Д.М.
Бойчук Г.І.
Мартинюк І.Я.
Бойчук М.М.
Луцик М.М.
Лесюк Г.М.
Ведуча
Зараз я хочу нагадати правила гри.
1.На обдумування завдань дається 1 хвилина. Сектор «Бліц»
вимагає
за 1 хвилину дати відповідь на 3 запитання, по 20 секунд
на кожну.
2.Команді не зараховується правильна відповідь, якщо була
підказка.
3.У кінці гри нагороджується учениця, котра дала
найбільше правильних
відповідей.
4. Дозвіл на відповідь дає капітан команди.
5.Капітан команди може замість відповіді брати 2 музичні
паузи.
Третю може взяти ведучий гри.
6.Гра закінчується, якщо команда гравців чи знавців
отримала 6 правильних
відповідей.
Ведуча. Команді знавців бажаємо успіху, а глядачів попросимо
уважно
слідкувати за ходом гри і після її завершення назвати
кращого знавця,
якому ми вручимо спеціальний приз.
Ведуча.
Починаємо І раунд.
(Барабан. Обертається дзиґа, стрілка вказує на сектор №…)
Ведуча.
Проти знавців
грає…
(Зачитується питання. Засік.1 хв. Знавці обговорюють.
Капітан дає дозвіл на
відповідь. Виставляються бали на…).
Перелік
запитань гри.
Музичні паузи.
1.
Пісня «Українська мова» (презентація до пісні)
2.
Танець
3.
Пісня «Батьківська мова».
Підсумок гри.
Ведуча.
Результати гри
красномовно довели, що учні нашої школи добре знають рідну мову та її історію.
Гра закінчилася з рахунком…… на користь команди…..
Кращим знавцем є
…
(Вручення призів).
( Знавці розказують вірші про мову)
Боже, Отче милостивий,
Ти нам дав ту мову красну,
Поміж мовами найкращу,
Нашу рідну, нашу власну.
Ти нам дав ту мову красну,
Поміж мовами найкращу,
Нашу рідну, нашу власну.
Тою
мовою співала
Нам, маленьким, наша мати,
Тою мовою навчала
Тебе, Боже, прославляти.
Нам, маленьким, наша мати,
Тою мовою навчала
Тебе, Боже, прославляти.
Тою
мовою ми можем
Величатись перед світом,
Бо між мовами ця мова -
Мов троянда поміж цвітом.
Величатись перед світом,
Бо між мовами ця мова -
Мов троянда поміж цвітом.
Хоч би й
хто напастував нас,
Хоч би й хто посмів грозити, -
Дай нам силу, дай відвагу
Рідну мову боронити.
Хоч би й хто посмів грозити, -
Дай нам силу, дай відвагу
Рідну мову боронити.
Поможи,
Небес Владико,
Хай буде по Твоїй волі,
Щоб та мова гомоніла
Вільно: в хаті, церкві, в школі.
Хай буде по Твоїй волі,
Щоб та мова гомоніла
Вільно: в хаті, церкві, в школі.
Дай
діждати пошанівку
Рідного святого слова,
Щоб цвіла на славу Божу
Наша українська мова!
Рідного святого слова,
Щоб цвіла на славу Божу
Наша українська мова!
Ведуча
Завершити мені б хотілося словами «Молитви до мови» К. Мотрич
Мово! Пресвятая Богородице мого роду! З чорнозему, рясту,
з любистку,
м’яти, з роси, з дніпровської води , євшан-зілля, від зорі й місяця народжена
Воскреси! Повернися! Відродися!
Забуяй вічним і віщим словом від лісів – до моря, від гір
– до степів. Освіти від мороку, возвелич, порятуй народ її навіки.
Ведуча.
Шановні присутні! Дякую всім за участь у нашому святі.
Бажаю всім нам бути патріотами своєї Батьківщини, берегти і примножувати скарби
нашої солов’їної мови.
пʼятниця, 11 листопада 2016 р.
середа, 9 листопада 2016 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)